Organization

Admin

Odessa National Academic Opera and Ballet Theater

Maestro

Alexandru Samoila

Diretor de Palco

Carlo Antonio De Lucia

Estilista

Alessandra Polimeno

Cenógrafo

Yevgeny Gurenko

Mestre de Coro

Leonid Butenko

Coreógrafo

Yury Vasyuchenko

Aida

Odesa

Ucrânia

Aida Verdi

Public

Sharan Allad

Approved

Історія створення опери Джузеппе Верді «Аїда» почалася 1868 року. Тоді в Єгипті готувались до відкриття Суецького каналу та театру в Каїрі. Єгипетський уряд запропонував маестро Верді написати до урочистостей оперу на національний сюжет. Верді відмовився від несподіваного замовлення. Його навіть не переконав гонорар розміром 30 тисяч доларів (за нинішніми мірками це близько 200 тисяч доларів), який запропонували єгиптяни. Але після зустрічі зі своїм єдиним учнем Емануелле Муціо, який перед тим повернувся з Єгипту, та другом Каміллем дю Локлем, Верді замислився над пропозицією. Легенду, з якої народився сюжет «Аїди» Муціо почув від відомого французького єгиптолога Огюста Марієтта, яку той знайшов на одному з древніх папірусів. За якийсь час Верді отримав від дю Локля план чотириактної опери, в основу якої була покладена ця легенда. Вражений історією кохання молодих людей, їх характерами, композитор відразу ж розпочав роботу. Цікаво, що милозвучне ім’я головної героїні спеціально було придумано Марієттом для музичного твору. Верді розпочав пошуки лібретиста, який написав би віршований текст для опери і зупинився на кандидатурі Антоніо Гісланцоні. Композитор дуже підганяв поета. Показова в цьому плані одна із записок до нього: «Синьйоре Гісланцоні, остання фраза вашого листа змусила мене здригнутися. «Чи можу я розпочати третій акт?» Як? Хіба він ще не закінчений? Я його очікував з години на годину…» Менше п’яти місяців знадобилось композитору, щоб написати оперу, а потім цілий рік чекати на прем’єру в Каїрі. Через військові дії неможливо було переправити костюми, декорації й сценічне обладнання, що було виготовлене в Парижі. Нарешті 24 грудня 1871 року «Аїда» побачила світ. Публіка із захватом сприйняла оперу. Але Верді не поїхав на прем’єру, для нього важливішою була постановка в «Ла Скала», яка мала відбутися через 40 днів. Композитор проводив репетиції з виконавцями, які потім співали в Мілані – Терезою Штольц, Марією Вальдман, Джузеппе Фанчеллі, Орманді Маїна і Франческо Пандольфіні; зустрічався з диригентом Франко Фаччо. Вечір 8 лютого 1872 року видався в Мілані холодним і похмурим, але в театрі не було жодного вільного місця. Після закінчення спектаклю зал вибухнув аплодисментами. Публіка, яка, як писали хронікери, була «в радісному екстазі», сорок разів викликала маестро на сцену. «Аїда» – це пристрасний гімн юності, поема про кохання двох юних сердець, створена вже літнім чоловіком. В ній Верді вдалося поєднати, як зазначив Массімо Міла, «природжені сили душі й гарібальдійську відвагу свого натхнення зі зрілістю духовного світу, поглибленого багатьма роками життєвого досвіду, і досконалістю, досягнутою настирливим і важким пошуком». Фото – Юрій Літвиненко

українська

Aida by Verdi, De (2023/2024), Dirigido por Carlo Antonio De Lucia,, Regente Alexandru Samoila, Odessa National Academic Opera and Ballet Theater, Odesa, Ucrânia

Créditos do espetáculo (Elenco & Equipe )

Equipe

Programa, Sobre & Sinopse

Fotos

Leitura adicional

Datas e locais de apresentação

Locais de Eventos