Organization

Chorus master

Viktoria Savenko

Oleksandr Tarasenko

Set designer

Maria Levitska

Singer

Baritone

Oleksandr Melnychuk

Nabucco

Soprano

Liudmyla Monastyrska

Abigail

Bass

Sergii Magera

Zachary

Alla Pozniak

Fenena

Tenor

Dmytro Ivanchenko

Ishmael

Sergii Skochelyas

Abdallo

Olga Nagorna

Anna

Conductor

Dandelion Alla

Stage director

Anatoly Solovianenko

Mykola Diadiura

Petro Receiver

Gennadiy Vashchenko

Andriy Romanenko

Taras Shtonda

Sergii Kovnir

Oksana Kramareva

Victoria Chenska

Angelina Seamstress

Tetiana Piminova

Tatiana Ganina

Svitlana Godlevska

Bogdan Taras

The High Priest of Ba'al

Dmitro Ageev

Alla Kulbaba

Bogdan Plish

National Opera of Ukraine

Others

Choir of National opera ukraine

Orchestra

Ukraine National Opera Orchestra

Italian

Kyiv

Ukraine

Nabucco Verdi

Public

Approved

Of the twenty-six operas created by G. Verdi (1813-1901), "Nabucco" is classified as one of the earliest and, at the same time, one of the best in his creative heritage. The two operas written for it, despite the great hopes of the composer, did not find favor with the demanding Italian public, and the performance "The King for a Moment" was even booed during the premiere, which led the young composer not only to despair, but also to the decision never to to write music... The creative crisis was also deepened by a personal tragedy - the death of his wife and two children.

Moving away from composing activities, he devoted his life to symphonic conducting, studying church music, organizing concerts and resolutely rejected any proposals to write a new opera, although the impresarios of that time, unlike the opera audience, perfectly knew and understood that G. Verdi was the composer , which has potential creative opportunities not only to continue the traditions of V. Bellini and G. Donizetti, but also to give Italian opera music an impulse that is consonant with those creative tendencies of the artistic life of Europe that life itself set. The formation of a new type of opera began - not only a psychological musical drama, but also a philosophical one. Mostly in the historical plot embodiment, which reflected significant events and deeds, but had a projection on the life of that time. The historical-heroic opera genre will be found in the person of J. Verdi is not only an apologist, but also an exceptionally talented creator, who will convey in his operas the most pressing and exciting problems of world progress at that time, in particular, the burning desire of Italians to free their land from Austrian rule. It is with the name of G. Verdi that the birth and formation of the "risorgimento opera" is associated, and with the opera "Nabucco" the musical interpretation of events related to Garibaldi's revolutionary movement for the liberation and unification of Italy. Projection into the distant past of human civilization was only a form of expression, and the content consisted in the acute feeling of those historical events that burned the heart of every Italian. The opera was about Israel, but everyone understood that G. Verdi did not mean the slavery of the Hebrew people, but the slavery in which the Italians are. who will convey in his operas the most urgent and exciting problems of the world progress at that time, in particular, the burning desire of Italians to free their land from Austrian rule. It is with the name of G. Verdi that the birth and formation of the "risorgimento opera" is associated, and with the opera "Nabucco" the musical interpretation of events related to Garibaldi's revolutionary movement for the liberation and unification of Italy. Projection into the distant past of human civilization was only a form of expression, and the content consisted in the acute feeling of those historical events that burned the heart of every Italian. The opera was about Israel, but everyone understood that G. Verdi did not mean the slavery of the Hebrew people, but the slavery in which the Italians are. who will convey in his operas the most urgent and exciting problems of the world progress at that time, in particular, the burning desire of Italians to free their land from Austrian rule. It is with the name of G. Verdi that the birth and formation of the "risorgimento opera" is associated, and with the opera "Nabucco" the musical interpretation of events related to Garibaldi's revolutionary movement for the liberation and unification of Italy. Projection into the distant past of human civilization was only a form of expression, and the content consisted in the acute feeling of those historical events that burned the heart of every Italian. The opera was about Israel, but everyone understood that G. Verdi did not mean the slavery of the Hebrew people, but the slavery in which the Italians are. It is with the name of G. Verdi that the birth and formation of the "risorgimento opera" is associated, and with the opera "Nabucco" the musical interpretation of events related to Garibaldi's revolutionary movement for the liberation and unification of Italy. Projection into the distant past of human civilization was only a form of expression, and the content consisted in the acute feeling of those historical events that burned the heart of every Italian. The opera was about Israel, but everyone understood that G. Verdi did not mean the slavery of the Hebrew people, but the slavery in which the Italians are. It is with the name of G. Verdi that the birth and formation of the "risorgimento opera" is associated, and with the opera "Nabucco" the musical interpretation of events related to Garibaldi's revolutionary movement for the liberation and unification of Italy. Projection into the distant past of human civilization was only a form of expression, and the content consisted in the acute feeling of those historical events that burned the heart of every Italian. The opera was about Israel, but everyone understood that G. Verdi did not mean the slavery of the Hebrew people, but the slavery in which the Italians are. and the content consisted in the acute feeling of those historical events that burned the heart of every Italian. The opera was about Israel, but everyone understood that G. Verdi did not mean the slavery of the Hebrew people, but the slavery in which the Italians are. and the content consisted in the acute feeling of those historical events that burned the heart of every Italian. The opera was about Israel, but everyone understood that G. Verdi did not mean the slavery of the Hebrew people, but the slavery in which the Italians are.

The history of writing "Nabucco" has some incomprehensible and even mysterious and mystical moments. Having received an offer from the director of the La Scala theater, Bartolomeo Mereli, to create an opera for his celebrated troupe, G. Verdi categorically refused to even read the text of the proposed libretto, once again announcing that from now on he would not only write operas, but also music in general.

Later, in his autobiography, he will recall this episode of his creative biography as follows: "Returning home from Mereli, I felt that I was once again seized by a mad, uncontrollable longing, deep grief and torment that squeezed my chest. At home, I suddenly throw the manuscript on the table and freeze over it, as if buried. Falling, the manuscript unfolds on the words: "Fly, my thought, on golden wings..." I read a few more lines. They just captured me. They breathed the Bible, which always brought me indescribable pleasure. But he remembered the word he had given himself - not to write more music, put the notebook down and went to bed. But in vain... "Nabucco" drilled my brain. There was no sleep. I took the manuscript and read the libretto several times. By morning he knew the libretto by heart. But I wasn't going to change my decision. And the next day he went to the theater to return the manuscript to Merelli"...

Amazing thing! The composer returned from the theater with one thought - to immediately start writing a new opera.

Almost accidentally, G. Verdi returns to composing. It's even hard to imagine how much humanity would have lost if it weren't for the chance meeting of the despairing composer with the director of the La Scala Theater Merelli, who offered him the text of Themistocles Soler, brilliant in terms of content and inspiration for poetry.

In the fall of 1841, work on the opera was completed, and already in February 1842, rehearsals for the new work began at La Scala, which attracted the attention of Italian music lovers not only because one of the main parts was to be performed by the famous Italian singer Giuseppina Strepponi, but, above all, , with the melodies of choral scenes, which were already sung on the streets of Milan long before the premiere.

On March 9, 1842, the premiere of the opera "Nabucco" took place, which instantly made G. Verdi famous. The opera impressed the listeners with its monumentality and at the same time with the depth of human feelings, musical expression and fullness.

The main character of the opera is the Babylonian king Nebuchadnezzar (Nabucco), the ruler of the ancient kingdom, whose name caused fear in all the peoples of that time, which is mentioned in the Bible (book IV, 23, 24). He is merciless and cruel, unrestrained in anger, ready to incinerate cities and villages in the name of his god Baal, ready to sacrifice even the life of his own daughter, just to satisfy the insatiability of the god of war. Having conquered the Jews, he not only destroys their main temple, turns the free inhabitants of Jerusalem into slaves, but also declares himself a god. At the insidious persuasion of his second daughter Abigail, born of a slave and who secretly dreams of inheriting her father's throne, Nabucco curses his own daughter Fenena, who stands up for the people thrown into slavery, and sentences her to death. His excessive audacity provokes the anger of the One God Jehovah, who deprives Nabucco of his reason. The once all-powerful king is experiencing terrible torments of contempt and mental suffering. Instant enlightenment gives a chance to become human again. He begs Jehovah for forgiveness and cancels the terrible decree of Abigail on the execution of the people conquered by the Assyrians.

G. Verdi's music pulsated with powerful energy, expression in the revelation of each character and the drama of events (especially in choral passionate fragments), giving arias and ensembles psychological fullness, internal dynamics in the revelation of characters, which made the opera among the best examples of the Italian musical art of that time. The Hebrew chorus from this opera "Va, pensiero..." is not only congenial in form and melody, but also the brightest manifestation of patriotism in musical drama. It was performed by a choir of 800 singers under the direction of Arturo Toscanini during the funeral ceremony of G. Verdi (1901), and during the Second World War it became the anthem of Italian patriots fighting against fascism.

"Nabucco", the world premiere of which took place on March 9, 1842, was performed on the stage of La Scala 57 times with a packed hall! Unheard of even for La Scala! The opera made G. Verdi not just famous, but the first composer of Italy.

The theme of the struggle for freedom and independence will be reflected in a number of subsequent works by G. Verdi: "Lombards on Crusade", "Hernani" (1844), "Joan of Arc" (1845), "Attila" (1846), "Macbeth" ( 1847), "Battle of Legnano" (1849), "Don Carlos" (1867). In terms of content, historical events of different peoples and different eras will be reflected there, but in essence, the composer will reflect the desire of Italians for independence and freedom. Another thing is that his music will evoke patriotic sentiments of other peoples, in particular, in the heroic and tragic era of the "Spring of Nations", which stirred up revolutionary sentiments throughout Europe - from Hungary to Greece!

In the 50s and 60s of the 19th century, "Nabucco" performed triumphantly on almost all major Italian opera stages. But, unlike the next opera "Hernani", which was shown on the big opera stages of Europe, the opera "Nabucco" was practically not read on the stages of other countries and was shown mostly by Italian companies in France, Germany, Russia, England and other countries. It so happened that for the first time G. Verdi's opera "Nabucco" was performed on the stage of the National Opera of Ukraine almost a century and a half after it was written. The premiere, as a joint French-German-Ukrainian art project, took place on May 15, 1993 (conductor Volodymyr Kozhuhar, choirmaster Lev Venediktov (Ukraine), director Pierre Jean Valentin (France), artists Andreas Schalla, Irene Hertmann (Germany). The performance in the director's decision was distinguished by its classical simplicity, the rigor and logical clarity of the development of the plot, which developed in the lapidary format of scenography, where the main means of expression were several details - the throne, the crown, the sword of the Babylonian king Nebuchadnezzar, stairs and walls made of massive blocks, which alternately symbolized Babylon and the walls of the ruined temple in Jerusalem. The directors deliberately avoided details and sham elements that would tie the events to time and specific events. The play developed as one of the dramatic pages of biblical history. This is exactly what J. Verdi wanted when he realized his opera on the stage of La Scala, feeling an irresistible desire to add another biblical scene - the congenial aria of the prophecy of Zechariah, which was not in the original author's score. The main parts were performed by Ivan Ponomarenko (Nabucco), Oleksandr Vostryakov (Izmail), Lyudmila Yurchenko (Fenena), Svitlana Dobronravova (Abigail), Slovak singer Jan Galla (Zacharia). In June 1993, the Kyiv performance was shown four times with great success as part of the International Strasbourg Music Festival, as well as in Avignon (France). In 2000, the opera "Nabucco" was staged by the Lviv National Theater of Opera and Ballet named after S. Krushelnytska.

"Nabucco" by G. Verdi (conductor-producer Mykola Dyadyura, director-producer Anatoliy Solovyanenko, production designer Maria Levitska, choirmaster Bohdan Plish) is performed as a joint Ukrainian-Italian opera project.

Vasyl TURKEVICH, Honored Artist of Ukraine

English

Із двадцяти шести опер, створених Дж. Верді (1813 – 1901), «Набукко» класифікується як одна з ранніх і, водночас, одна найкращих в його творчій спадщині. Написані до неї дві опери, попри великі сподівання композитора, не знайшли прихильності вимогливої італійської публіки, а виставу «Король на мить» навіть освистали під час прем’єри, що привело молодого композитора не тільки у відчай, а й до рішення в подальшому ніколи не писати музики… Творчу кризу поглибила ще й особиста трагедія – смерть дружини і двох дітей.

Віддалившись від композиторської діяльності він присвятив своє життя симфонічному диригуванню, вивченню церковної музики, організації концертів і рішуче відхиляв будь-які пропозиції написати нову оперу, хоча тогочасні імпресаріо, на відміну від оперної публіки, чудово знали і розуміли, що Дж. Верді саме той композитор, який має потенційні творчі можливості не тільки продовжити традиції В. Белліні та Г. Доніцетті, але й дати італійській оперній музиці імпульс, співзвучний тим творчим тенденціям мистецького життя Європи, котрі ставило саме життя. Почалося формування опери нового типу – не тільки психологічної музичної драми, а  й філософського спрямування. Здебільшого в історичному сюжетному втіленні, які відображали значні події та вчинки, проте мали проекцію на тогочасне життя. Історико-героїчний оперний жанр знайде в особі Дж. Верді не тільки апологета, але й винятково талановитого творця, який доноситиме в своїх операх найбільш актуальні і хвилюючі проблеми тогочасного світового поступу, зокрема й жагуче прагнення італійців звільнити свою землю від австрійського панування. Саме з ім’ям Дж. Верді пов’язане зародження і становлення «опери рисорджименто», а з оперою «Набукко» музичне осмислення подій, пов’язаних з революційним рухом Гарібальді за звільнення та об`єднання Італії. Проекція в далеке минуле людської цивілізації була лише формою вираження, а зміст  полягав у гостроті відчуття тих історичних подій, котрі обпікали серце кожного італійця. В опері йшлося про Ізраїль, але всі розуміли, що Дж. Верді мав на увазі не рабство гебрайського народу, а  неволю, в якій знаходиться  італійці.

Історія написання «Набукко» має деякі незбагненні і навіть загадково-містичні моменти. Отримавши пропозицію директора театру Ла Скала Бартоломео Мерелі створити оперу  для його уславленої трупи, Дж. Верді категорично відмовився навіть читати текст запропонованого лібрето, ще раз повідомивши, що відтепер він не пише не тільки опери, а й музику взагалі.

Згодом у автобіографії він згадуватиме цей епізод своєї творчої біографії так: «Повертаючись від Мерелі додому я відчув, що мене знову охопила шалена, непогамована туга, глибока журба і мука, які стиснули мої груди. Вдома я різко жбурляю рукопис на стіл і завмираю над ним, мов вкопаний. Падаючи, рукопис розкривається на словах: «Лети, моя думка, на золотих крилах…» Прочитав ще кілька рядків. Вони мене просто полонили. Вони дихали Біблією, яка завжди приносила мені невимовну насолоду. Але згадав слово, що дав сам собі – не писати більше музики, відклав зошит і ліг спати. Та дарма… «Набукко» свердлив мій мозок. Сну як не було. Я взяв рукопис і прочитав лібрето кілька разів. До ранку знав лібрето напам`ять. Але я не збирався змінювати власне рішення. І наступного дня відправився до театру, щоб повернути рукопис Мереллі»…

Дивовижна річ! З театру композитор повертався з однією думкою – негайно сісти за написання нової опери.

Майже випадково Дж. Верді повертається до композиторської діяльності. Навіть важко собі уявити, скільки б втратило людство, аби не та випадкова зустріч охопленого відчаєм композитора з директором театру Ла Скала Мереллі, який запропонував йому блискучий за змістом і натхненністю віршування текст Фемістокла Солера.

Восени 1841 року робота над оперою була завершена, а вже в лютому 1842 року в Ла Скала розпочалися репетиційні роботи над новим твором, котрі привернули увагу італійських меломанів не тільки тим, що одну з головних партій мала виконувати славетна італійська співачка Джузеппіна Стреппоні, а, насамперед, мелодіями хорових сцен, які задовго до прем’єри вже розспівували на вулицях Мілану.

9 березня 1842 року відбулася прем’єра опери «Набукко», яка в одну мить зробила Дж. Верді знаменитим. Опера вразила слухачів своєю монументальністю і водночас глибиною людських почуттів, музичною експресією і наповненістю.

Головний герой опери вавилонський цар Навуходоносор (Набукко), правитель давнього царства, ім’я якого викликало страх на всі тогочасні народи, про що згадується у Біблії (книга ІV, 23, 24). Він безжальний і жорстокий, непогамований у гніві, готовий спопеляти міста і села в ім`я свого бога Ваала, готовий пожертвувати навіть життям рідної дочки, щоб тільки вдовольнити ненаситність бога війни. Завоювавши євреїв, він не тільки знищує їхній головний храм, перетворює вільних жителів Єрусалима в рабів, але й проголошує себе богом. За підступною намовою своєї другої дочки Абігайль, народженої від рабині і яка потаємно мріє посісти батьківський трон, Набукко проклинає рідну дочку Фенену, яка стає в оборону кинутого в рабство народу, і засуджує її до страти. Його не обмірна зухвалість викликає гнів Єдиного Бога Ієгови, який позбавляє Набукко розуму. Колись всесильний цар переживає страшні муки зневаги і душевних страждань. Миттєве просвітлення дарує шанс знову стати людиною. Він вимолює у Ієгови прощення і відміняє страшний указ Абігайль про страту підкореного ассирійцями народу.

Музика Дж. Верді пульсувала могутньою енергетикою, експресією в розкритті кожного характеру і драматургії подій (особливо в хорових пасіонарних фрагментах), надаючи аріям, ансамблям психологічної наповненості, внутрішньої динаміки в розкритті характерів, що вивершувало оперу серед найкращих взірців тогочасного італійського музичного мистецтва. Хор гебреїв з цієї опери «Va, pensiero…» – не тільки конгеніальний за формою і мелодикою, а й найяскравіший вияв патріотизму в музичній драматургії. Він був виконаний хором, який налічував 800 співаків під управлінням Артуро Тосканіні під час церемонії поховання Дж. Верді (1901), а в роки Другої світової війни став гімном італійських патріотів, які боролися з фашизмом.

«Набукко», світова прем’єра якої відбулася 9 березня 1842 року, пройшла на сцені Ла Скала 57 разів при переповненому залі! Нечувано навіть для Ла Скала! Опера зробила Дж. Верді не просто знаменитим, а першим композитором Італії.

Тема боротьби за свободу і незалежність знайде відображення і в низці наступних творів Дж. Верді «Ломбардці у хрестовому поході», «Ернані» (1844), «Жанна де Арк» (1845), «Аттіла» (1846), «Макбет» (1847), «Битва при Леньяно» (1849), «Дон Карлос» (1867). За змістом там знаходитимуть відображення історичні події різних народів і різних епох, але за суттю композитор відобразить прагнення італійців до незалежності і свободи. Інша справа, що його музика викликатиме патріотичні настрої й інших народів, зокрема в героїчно-трагічну епоху «Весни народів», яка розбурхала революційні настрої в усій Європі –  від Угорщини до Греції!

У 50-60 роки ХІХ століття «Набукко» з тріумфом йшло практично на всіх великих оперних сценах Італії. Але, на відміну від наступної опери «Ернані», яка була показана на великих оперних сценах Європи, опера «Набукко»  практично не знайшла прочитання на сценах інших держав і показувалася здебільшого  італійськими антрепризами у Франції, Німеччині, Росії, Англії та інших країнах. Так трапилося, що вперше опера «Набукко» Дж. Верді було поставлене на сцені Національної опери України майже через півтора століття після її написання. Прем’єра, як спільний французько-німецько-український мистецький проект, відбулася 15 травня 1993 року (диригент Володимир Кожухар, хормейстер Лев Венедиктов (Україна), режисер П’єр Жан Валентин (Франція) художники Андреас Шалла, Ірен Гертман (Німеччина). Вистава в режисерському рішенні вирізнялася  класичною простотою, строгістю і логічною чіткістю розвитку сюжету, який розвивався в  лапідарному форматі сценографії, де головними виражальними засобами було кілька деталей – трон, корона, меч вавилонського царя Навуходоносора, сходи і стіни з масивних брил, що поперемінно символізували то Вавилон, то стіни Єрусалимського зруйнованого храму. Постановники зумисне уникали деталізацій та бутафорських елементів, які прив’язували б події до часу і конкретних подій. Вистава розвивався як одна із драматичних сторінок біблійної історії. Саме цього хотів Дж. Верді, втілюючи свою оперу на сцені Ла Скала, відчувши непереборне бажання дописати ще одну біблійну сцену – конгеніальну арію пророцтва Захарії, якої не було в первісній авторській партитурі. Головні партії виконували Іван Пономаренко (Набукко), Олександр Востряков (Ізмаїл), Людмила Юрченко (Фенена), Світлана Добронравова (Абігайль), словацький співак Ян Галла (Захарія). У червні 1993 року київська вистава чотири рази була показана з великим успіхом у рамках Міжнародного Страсбурзького музичного фестивалю, а також в Авіньйоні (Франція). У 2000 році оперу «Набукко» поставив Львівський Національний театр опери і балету імені С. Крушельницької.

«Набукко» Дж. Верді  (диригент-постановник Микола Дядюра, режисер-постановник Анатолій Солов’яненко, художник-постановник Марія Левитська, хормейстер Богдан Пліш) здійснюється як спільний українсько-італійський оперний проект.

Василь ТУРКЕВИЧ, заслужений діяч мистецтв України

українська

Performance credits (Cast & Crew )

Cast

Crew

Ensemble